УПРАВЛІНСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

 Функції, які виконує відділ освіти в період профілізації

Аналітична:

Ø аналіз інформації про оточуюче середовище (макросередовище),

Ø аналіз потреб ринку праці,

Ø аналіз запитів споживачів,

Ø аналіз освітньої структури району.

Організаційна:

Ø організація мережевої взаємодії,

Ø координація діяльності об’єктів профільної мережі,

Ø організація обміну кадровими, інформаційними, науково-технічними, навчально-методичними ресурсами,

Ø організація руху учнів.

Інформаційна:

Ø організація інформаційної роботи всередині мережі для керівників загальноосвітніх начальних закладів, учнів, батьків, педагогів,

Ø організація рекламної діяльності: дні відкритих дверей, відкритий мікрофон, презентація курсів, ярмарки ідей та навчальних профілів тощо,

Ø використання засобів масової інформації, різних видів вуличної реклами,

Ø створення інформаційно-освітньої карти території освітнього округу для сприяння учням у виборі їхнього освітнього маршруту.

Контрольно-діагностична:

Ø проведення моніторингу якості профільного навчання,

Ø контроль реалізації Концепції профільного навчання,

Ø стан поглибленого вивчення окремих навчальних предметів програми повної середньої освіти,

Ø наявність умов для диференціації змісту навчання старшокласників з широкими і гнучкими можливостями для побудови школярами індивідуальних освітніх програм,

Ø забезпечення рівного доступу до якісної освіти для різних категорій учнів, відповідної до здібностей, індивідуальних нахилів і потреб,

Ø соціалізація учнів, наступність між загальною і професійною освітою, підготовка випускників школи до засвоєння програм вищої професійної освіти.

Прогностична:

Ø створення стратегії розвитку профільної мережі на перспективу,

Ø прогнозування запитів споживачів на профільне навчання,

Ø прогнозування напрямків розвитку профільної мережі на основі результатів моніторингу допрофільного навчання.

Першочерговим завданням адміністрації школи є максимальне озброєння педагогічного колективу теоретичними знаннями з проблем профільного навчання, засвоєння механізмів його впровадження.

Результативність управління профільним навчанням визначається мірою досягнення окресленої мети, якісними показниками навчально-виховного процесу та позитивними змінами в розвитку учнів, їхньою успішною адаптацією в соціальному середовищі.

  Функції внутрішньошкільного управління

        Інформаційно-аналітична:

·        вивчення змісту освітньої діяльності і змісту профільного навчання,

·        аналіз стану ресурсного забезпечення профільного навчання,

·        діагностика освітніх потреб учнів та їх батьків,

·        інформаційне забезпечення змісту профільного навчання і управління ним.

         Мотиваційно-цільова:

·        створення моделі випускника школи у відповідності з соціальним

замовленням,

·     визначення цілей і завдань освітньої і управлінської діяльності в умовах профільного навчання,

·     розробка змісту діяльності всіх суб’єктів управління при організації профільного навчання,

·     забезпечення комфортних психолого-педагогічних умов для виявлення творчих ініціатив всіма учасниками освітнього процесу.

              Планово-прогностична:

·        визначення зон найближчого і перспективного розвитку школи в умовах профільного навчання,

·        розробка оптимальної моделі організації профільного навчання та його науково-методичного супроводу,

·        прогнозування результатів освітньої і управлінської діяльності,

·        прогнозування першочергового і перспективного ресурсного забезпечення профільного навчання.

         Організаційно-виконавча:

·        розробка навчальних планів профільного навчання і забезпечення педагогічних кадрів необхідними для їх реалізації засобами,

·        визначення оптимальних технологій навчання, що забезпечать ефективність освітнього процесу,

·        забезпечення комфортних психолого-педагогічних умов для здійснення освітнього процесу,

·        планування та організація занять у рамках профільного навчання.

         Контрольно-оцінювальна:

·    діагностика результатів освітньої і управлінської діяльності,

·    оцінка результатів навчання старшокласників,

·    оцінка взаємодії школи з іншими освітніми ресурсами,

·     оцінка методичного забезпечення профільного навчання,

·    оцінка результативності профільного навчання за результатами забезпечення наступності (працевлаштування).

         Регулятивно-корекційна:

·        корегування змісту і технологій організації профільного навчання на основі результатів підсумкової атестації учнів, результатів вступу випускників школи у вищі навчальні заклади тощо,

·        внесення змін в управлінську діяльність організації для профільного навчання.

 У процесі управління профільним навчанням доцільно виділити основні етапи організаційної діяльності кожного його суб’єкта. Механізм управління профільним навчанням вимагає узгодженої співпраці:

·        адміністрації школи,

·        батьків, учителів, учнів, інших учасників навчально-виховного процесу (шляхом проведення відповідної роз’яснювальної роботи з ними),

·        забезпечення кожному учасникові психологічної комфортності та свободи вибору.

  Робота з учнями здійснюється шляхом:

•   проведення бесід про професійні наміри, способи та умови їх реалізації на різних етапах навчання у школі;

•   організації бесід щодо свідомого вибору учнем рівня, змісту, форм та засобів навчання;

• здійснення діагностики профільного самовизначення учнів 8-11-х класів.

Робота з батьками передбачає:

•   проведення роз’яснювальних бесід про вимоги чинного законодавства до профільного навчання та умов організації цього процесу;

•   вивчення освітньої траєкторії кожної дитини;

•   проведення зустрічей представників вищих навчальних закладів з батьками, учнями, учителями.

 Робота з педагогічними кадрами потребує:

•   ознайомлення з нормативно-правовими та інформаційними матеріалами з питань впровадження профільного навчання;

•   вивчення навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, які забезпечують спектр запропонованих послуг;

•   визначення напрямів, профілів і відповідних груп предметів, що включаються до навчального плану;

•   підготовки вчителів до викладання предметів за вибраними профілями та курсів за вибором;

•   визначення та коригування навчальних програм, підготовка авторських варіантів творчими вчителями;

• вивчення потреб випускників з метою надання додаткових освітніх послуг (за потребою).

         Системна робота з усіма учасниками навчально-виховного процесу – це засіб формування спільної громадської думки щодо важливості профільного навчання, а також спосіб демократизації управління.

 Орієнтовні рекомендації

щодо розподілу функціональних обов’язків між педагогічними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів із питань реалізації допрофільної

підготовки та профільного навчання

У ході реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах важливим завданням є розподіл обов’язків між педагогічними працівниками, що беруть (братимуть) безпосередню участь в інформуванні щодо профільного навчання, здійсненні його психолого-педагогічного супроводу та організації навчально-виховного процесу. Якість допрофільної підготовки і профільного навчання значною мірою залежить від чіткого розподілу, своєчасного і якісного виконання, системного та об’єктивного контролю, прийняття управлінських рішень. Додаткові штатні одиниці на організацію даної діяльності не передбачені, тому у функціональні обов’язки педагогічних працівників доцільно внести доповнення.

Директор:

·        затверджує нормативно-правові документи загальноосвітнього навчального закладу з питань організації й реалізації профільного навчання;

·        координує роботу з комплектування профільних класів;

·        здійснює загальне керівництво, координацію діяльності учасників освітнього процесу, що реалізують профільне навчання;

·        контролює використання ресурсів, які забезпечують профільне навчання;

·        здійснює контроль за якістю допрофільної підготовки і профільного навчання, моніторинг їх результативності.

Заступник директора з навчально-виховної роботи:

·        складає навчальні плани з профільного навчання, представляє їх на  затвердження (погодження) у відповідні інстанції;

·        бере участь у складанні річного плану роботи школи в частині планування організації допрофільної підготовки, профільного навчання, профорієнтаційної роботи;

·        формує банк інформації про програмне забезпечення допрофільної підготовки і профільного навчання;

·        бере участь у комплектуванні профільних класів;

·        організовує апробацію навчально-методичного забезпечення викладання навчальних предметів на базовому і профільному рівнях;

·        організовує процес вибору учнями елективних курсів;

·        аналізує, розробляє і коригує програми елективних курсів для учнів

8-11 класів, готує програми для експертизи;

·        контролює якість викладання елективних курсів;

·        коригує плани методичної роботи педагогічного колективу з урахуванням нормативно-правової та інформаційної бази щодо організації профільного навчання;

·        здійснює науково-методичний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання;

·        надає адресну методичну допомогу педагогам, що викладають елективні курси;

·        організовує заходи психолого-педагогічного супроводу профільного навчання;

·        координує діяльність вчителів-предметників з використання можливостей загальноосвітніх предметів у профорієнтаційній роботі;

·        забезпечує інформаційну підтримку школярів і батьків (осіб, що їх замінюють) про загальноосвітні навчальні заклади з профільним навчанням, одержання професійної і додаткової освіти (ознайомлення з освітньою картою області);

·        організовує профорієнтаційну роботу, сприяє професійному самовизначенню старшокласників;

·        організовує інформування про динамічні зміни на ринку праці регіону;

·        аналізує діяльність педагогів, що працюють у профільних класах;

·        готує аналітичні матеріали з питань реалізації профільного навчання;

·        здійснює самоаналіз діяльності закладу в рамках моніторингу якості профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі;

·        вивчає і популяризує перспективний педагогічний досвід учителів з допрофільної підготовки і профільного навчання.

Класний керівник:

·        організовує учнів на участь у діагностичних заходах (вибір профілю, курсів за вибором, моніторингу допрофільної підготовки та профільного навчання);

·        проводить профорієнтаційну роботу;

·        готує і проводить заходи з інформування учнів та їх батьків (осіб, що їх замінюють) з питань профілізації;

·        супроводжує учнів під час профорієнтаційних екскурсій;

·        організовує школярів на створення і наповнювання учнівського портфоліо.

Вчитель-предметник:

·        забезпечує засвоєння учнями змісту програм профільних предметів, елективних курсів;

·        розробляє програми елективних  курсів;

·        організовує поточний і підсумковий контроль засвоєння програмних вимог з профільних предметів та елективних курсів;

·        організовує екскурсії та навчальну практику.

Психолог:

·        формує в учнів вміння робити свідомий і відповідальний вибір через проведення обов’язкових індивідуальних і групових консультацій;

·        веде індивідуальні карти учнів, що відображають планування, результати і зауваження по роботі з даними учнями;

·        готує підсумкове резюме за результатами діагностики допрофільної підготовки;

·        проводить психолого-педагогічну діагностику для виявлення можливостей і здібностей учнів;

·        визначає професійні інтереси і нахили учнів на основі систем діагностики;

·        організовує психолого-педагогічну підтримку в проектуванні варіантів продовження навчання у профільних класах;

·        готує аналітичні матеріали.