Згідно з
Концепцією профільного навчання та новими підходами до організації освіти в
старшій школі вона має функціювати як профільна. Це забезпечить сприятливі
умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для
формування в них орієнтації на майбутню професійну діяльність. Профільна школа
найповніше реалізує принцип особисто-орієнтованого
навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої
траєкторії.
Запровадження
профільного навчання потребує від шкільного колективу вибору напряму діяльності
закладу. По-перше, визначення його функціонального призначення, спрямованості
на реалізацію тих чи інших цілей освіти й контингенту учнів. По-друге,
створення образу майбутньої школи, яка має передбачити спільну мету профільного
навчання, зміст і організаційну модель реалізації навчального плану, програм і
методів викладання.
Профільне навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який
передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених
предметів. Здійснення профільного навчання можливе за такими основними
напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним,
суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Напрями
диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний,
математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний,
правовий, інформаційно-технологічний тощо.
За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання пропонуються такі
форми його організації:
внутрішньошкільні:
-
профільні класи
в однопрофільних загальноосвітніх
навчальних закладах;
-
профільні групи
в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах
(передбачають профільну спеціалізацію груп учнів у
класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного
напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та
історико-правовим профілями);
-
класи
з поглибленим вивченням предметів;
-
різнопрофільні групи в межах класу (у 1-2
комплектній старшій школі);
-
профільне навчання за індивідуальними
навчальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів
(здійснюється для задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів);
-
динамічні профільні групи (створюються за
бажанням учнів та їхніх батьків у профільних школах, що мають належне
матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть
функціонувати у паралельних класах старшої школи);
зовнішньошкільні:
– міжшкільні профільні групи району, шкільного
округу;
– профільна школа інтернатного типу;
– опорна старша школа з пришкільним
інтернатом;
– освітній
округ;
– навчально-виховний комплекс (НВК);
– міжшкільний
навчально-виробничий комбінат (МНВК);
– загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно-технічних, вищих
навчальних закладів.
Профільне
навчання організується через навчальні заняття
(уроки, лекції, семінари тощо), факультативи, курси за вибором,
дистанційні курси, екстернат. Може
здійснюватись на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.
Загальноосвітній навчальний заклад
може мати один або кілька профілів. В окремих випадках
загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на
конкретний профіль навчання. Тоді задоволення
освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення
універсального профілю.
Передумовами для визначення профілю загальноосвітнього навчального закладу
(класу) є:
– забезпечення
повної реалізації варіативної складової навчального плану відповідно до потреб
і інтересів учнів;
– запровадження
поглибленого вивчання одного або декількох предметів в основній школі;
– організація
допрофільної підготовки учнів на завершальному етапі основної школи (8-9
класи);
– моніторинг запитів, потреб учнів
8-9 та 10-11 класів та їх батьків
щодо необхідності введення того чи іншого профілю (анкетування, тестування.
співбесіди тощо);
– організація
інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками (особами, які їх замінюють) щодо
необхідності та можливостей навчального закладу у відкритті того чи іншого
напряму (профілю);
– врахування
потреби та перспектив національного та регіонального ринків праці тощо.
Перехід до профільної школи потребує системного
опрацювання певних моніторингових операцій діагностико-прогностичного
характеру, які необхідно проводити з учнями 8-9 класів. Для цього потрібно:
- сформувати базу даних про
учнів за рівнем освітньої підготовки, за інтересами, нахилами та здібностями;
- визначити можливості закладу
щодо організації проведення допрофільної підготовки;
- визначити рівень інноваційної
культури педагогів, можливості навчально-методичного забезпечення роботи школи
в цьому напрямі;
- створити певне дидактичне
середовище для реалізації ідеї профільного навчання в старшій школі, яке б
містило й оновлений зміст освіти, і форми, і методи, і засоби навчання.
На сьогоднішній день
дискутується ідея, що профілізації має
бути рівнево-профільною, безперервною та послідовною:
І рівень – дошкільне
навчання – співпраця з батьками і ознайомлення дітей із різними професіями;
ІІ рівень – школа
розвитку (1-4 кл.) – фундамент допрофільної освіти, загальної підготовки учнів,
який забезпечує всебічний розвиток дитини, виявляє нахили та здібності,
розширення отриманих в дошкільній установі знань про світ професій (екскурсії,
презентації професій батьків, рольові ігри);
ІІІ рівень – школа
індивідуального вибору (5-7 кл.) – спрямована на формування в учнів стійкого
інтересу до навчання, розширення знань у вибраному напрямку, розвиток творчих
здібностей учнів, їх самовизначення, надання необхідних знань про професії
взагалі й конкретно про необхідні професії для даного регіону (бесіди, зустрічі
з представниками різних професій, екскурсії на підприємства тощо);
ІV рівень – допрофільне навчання
(8-9 кл.) – формування стійкого інтересу до окремих предметів, використання
можливостей додаткових освітніх послуг з метою підвищення навчальної компетентності
учнів, розвиток професійних інтересів та схильностей (участь у гуртках
технічної творчості, у художній самодіяльності, спортивних секціях,
агітбригадах тощо);
V рівень – профільне
навчання (10-11 кл.), яке спрямоване на реалізацію індивідуальних здібностей
учнів, знайомство з професійно-технічними навчальними закладами, ВНЗ І-ІІ рівня
акредитації, а також ВНЗ технічної спрямованості й зі спеціальностями, за якими
вони ведуть підготовку.
Вирішальною
умовою реалізації концепції є комплексне розв’язання питань, пов’язаних з
фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і
організаційним забезпеченням профільної школи.
Навчально-методичне
забезпечення профільної школи передбачає вивчення предметів та розроблення
навчальних програм за трьома рівнями змісту: рівнем стандарту, академічного та
профільного; програм курсів за вибором; забезпечення впровадження профільного
навчання відповідними підручниками, навчально-методичними посібниками, засобами
навчання.
Науковий супровід
навчання в старшій школі передбачає реалізацію завдань дослідницького і
впроваджувального характеру; обґрунтування змісту профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій
на основі застосування інноваційних методів навчання, самостійної навчальної
діяльності, профільної виробничої практики; розроблення системи оцінювання
навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних
підходів до організації профільного навчання в різних умовах.
Пропонується
алгоритм дій на рівні загальноосвітнього навчального закладу щодо впровадження
профільного навчання.
Алгоритм впровадження
профільного навчання
Крок 1. Вибір схеми
моделі профільного навчання:
1.1 Розроблення
програми впровадження профільного навчання;
1.2 Визначення моделей
і форм організації профільного навчання і до
профільної підготовки.
Крок 2. Призначення
координатора програми профільного навчання в навчальному закладі:
2.1 Ознайомлення з нормативно-правовою базою
запровадження профільного навчання;
2.2 Аналіз кадрового забезпечення навчального
закладу і готовність учителів до викладання в профільних класах (додаток 2);
2.3 Розробка
психолого-педагогічного супроводу профільної освіти;
2.4 Вивчення навчально-методичного забезпечення
профільного навчання.
Крок 3. Виявлення освітнього спрямування професійного
навчання в
навчальному закладі:
3.1 Ознайомлення учнів 1-4 класів з професіями батьків та виявлення
нахилів учнів;
3.2 Розвиток індивідуальних здібностей учнів 5-7 класів та розширення
їх знань у вибраному напрямку, розвиток творчих здібностей через
факультативні курси;
3.3 Попереднє анкетування учнів та батьків 8-9 класів з метою
виявлення професійно значущих якостей особистості;
3.4 Узагальнення анкетування та вибір
допрофільного навчання.
Крок 4. Побудова моделі профільного навчання закладу, яка
б максимально задовольняла освітнє замовлення та використовувала наявні
ресурси, забезпечувала рівні можливості і високу якість освіти для всіх учнів:
(потенційна роль закладу у побудові моделі профільного навчання)
4.1
Проведення предметних курсів;
4.2
Вибір міжпредметних курсів;
4.3
Підбір орієнтувальних курсів;
4.4
Укладання переліку навчальних програм та підручників для
поглиблення та профільного
навчання, за якими працюють у закладі;
4.5
Вибір та впровадження внутрішньошкільних та зовнішньошкільних
форм організації профільного
навчання;
4.6 Організація і проведення рейтингових
змагань, конкурсів, олімпіад, тощо;
4.7
Вивчення ринку праці в регіоні та співпраця з центрами зайнятості;
4.8 Співробітництво з ВПТУ, коледжами та
вищими навчальними закладами;
4.9 Діагностика зрілості вибору
профілю навчання.
Крок 5.
Дослідження ефективності
впровадження моделі профільного
навчання:
5.1 Моніторинг ефективності
допрофільної підготовки, використання варіативної частини навчальних планів
шкіл;
5.2 Встановлення ефективності
допрофільної підготовки на основі порівняльної характеристики результатів
олімпіад, творчих конкурсів;
5.3 Відстеження ефективності
профільного навчання аналізуючи працевлаштування випускників за даним профілем,
результативність участі в олімпіадах та конкурсах.
Крок 6.
Організація інформаційної роботи:
6.1 Інформування учнів та батьків
про виявлені нахили та здібності дітей
і можливості допрофільної підготовки;
6.2
Ознайомлення учнів та батьків про наявність навчальних закладів регіону
і перелік в них факультетів, освітньо-кваліфікаційних рівні, напрямів
підготовки (спеціальностей), нормативних термінів навчання, конкурсних
предметів та вартість навчання для вступників;
6.3 Аналіз та надання інформації учням і батькам
щодо перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потреб місцевого ринку
праці;
6.3 Оформлення візиток профільного
навчання загальноосвітніх навчальних закладів (на рівні ЗНЗ і на рівні відділу
освіти)
(Додаток );
6.4
Створення інформаційних носіїв (буклетів, сайтів, тощо).
Візитна картка
впровадження профільного навчання освітнього закладу
1. Повна офіційна назва ЗНЗ
______________________________________
2.
Дата відкриття _______________________________________________
3.
Загальна кількість учнів: _______________________________________
початкових класів________________; учнів 5-8
класів________________;
9-х класів ___________________; 10-11-х
классов________________ .
4. Загальна кількість
педагогічних працівників (по категоріях):
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Формування фундаменту допрофільної освіти на базі 1-4 класів
(виявлення нахилів та здібностей учнів по класах):
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Становлення індивідуального вибору учнів 5-7 класів через курси за
вибором ( по класах):
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Впровадження форм допрофільного навчання і назви предметів по класах:
7.1поглиблене
вивчення_____________________________________________
7.2 курси за
вибором
_______________________________________________
7.3 профільна орієнтація ___________________________________________
7.4 інформаційна робота
___________________________________________
8. Наявність і назви в даному ЗНЗ профілів навчання у старшій
школі:
8.1________________________________________________________________
8.2________________________________________________________________
8.3________________________________________________________________
8.4_______________________________________________________________
9. Особливості організації профільного навчання:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 Аналіз працевлаштування випускників із профільних класів (за 5 років)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11. Навчально-методичне забезпечення допрофільного і профільного навчання:
11.1 Навчальні
програми_____________________________________________
11.2 Авторські програми
(назви)______________________________________
11.3
Підручники____________________________________________________
12. Досягнення школярів закладу
(участь в олімпіадах, проектах, програмах,
конкурсах)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Комментариев нет:
Отправить комментарий